Зустріч із оригіналом Турівського Євангелія XI століття у Вільнюсі
У 2025 році завдяки співпраці з Бібліотекою Академії наук Литви імені Врублевських у межах проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» було видано факсимільну копію Турівського Євангелія XI століття — однієї з найдавніших пам’яток писемної культури Русі-України.
Зазвичай робота над створенням факсимільного видання давнього рукопису передбачає безпосередню співпрацю з установою, де зберігається оригінал. Наша команда приїздить до бібліотеки чи архіву для переговорів, працює з оригіналом, звіряє кольоропроби майбутнього видання та проходить багато інших важливих етапів, які зазвичай залишаються за лаштунками. Саме від цієї кропіткої роботи значною мірою залежить точність і якість відтворення давнього манускрипту.
У випадку з Турівським Євангелієм усе відбувалося інакше.
Через повномасштабну війну наша команда не мала можливості приїхати до Вільнюса для роботи з рукописом. Однак керівництво Бібліотеки Академії наук Литви імені Врублевських пішло нам назустріч. Ми отримали високоякісні цифрові копії рукопису та дозвіл на їх використання для підготовки факсимільного видання. Завдяки цій підтримці проєкт вдалося реалізувати навіть у надзвичайно складних обставинах.
У вересні 2026 року під час поїздки до Вільнюса, де наша команда презентувала проєкт «Повертаємо в Україну культурну спадщину», ми домовилися про зустріч у Бібліотеці Академії наук Литви імені Врублевських. Цього разу ми приїхали вже з готовим результатом спільної роботи — привезли авторські примірники факсимільного видання Турівського Євангелія XI століття.
Але на нас чекав справжній подарунок.
Під час зустрічі нам дозволили побачити оригінал Турівського Євангелія XI століття — рукопис, над факсимільним відтворенням якого ми так довго працювали дистанційно. Ми змогли розглянути його зблизька і навіть доторкнутися до цієї унікальної пам’ятки, яка пройшла крізь майже тисячу років історії.
Для нашої команди це був надзвичайно емоційний і символічний момент: спочатку ми створили факсимільне видання рукопису, жодного разу не побачивши оригіналу наживо, а вже після виходу книги отримали можливість зустрітися з ним особисто.
Працівники бібліотеки також показали нам інші оригінальні рукописи та історичні документи, пов’язані з Україною. Такі зустрічі ще раз нагадують, наскільки значна частина української рукописної та документальної спадщини сьогодні зберігається в колекціях різних країн світу та наскільки важливо її досліджувати, атрибутувати й робити доступною для українських і міжнародних науковців.
Щиро дякуємо керівництву та колективу Бібліотеки Академії наук Литви імені Врублевських за довіру, відкритість і підтримку проєктів, спрямованих на збереження та дослідження культурної спадщини.
Саме завдяки такій міжнародній співпраці рукописні пам’ятки, створені багато століть тому, стають доступними новим поколінням дослідників і читачів, а українська культурна спадщина повертається до нашого наукового та культурного простору.