Молитовник Гертруди

Молитвник  Гертруди XI ст. , або як його ще назавають «Трірський Псалтир», оригінал зберігається в музеї в Чівідалє, Італія.

Пам’ятка книжкового мистецтва Х — ХІ ст., Трірський псалтир, відомий також як Молитовник Гертруди, є цінним зразком культурного й мистецького синтезу: у ній поєднано Схід і Захід, латинські тексти і слов’янську іконографію, врешті-решт, вона є прекрасним і промовистим взірцем взаємодії тексту й образу, які посилюють семантику, закладених у них змістів. Псалтир Гертруди більше ніж молитовна книга, записані в ньому молитви, особливості зображень у мініатюрах є, крім усього іншого, цікавим історичним джерелом, завдяки якому маємо змогу дізнатися приховані й неочевидні на перший погляд відомості про князівську родину, перипетії, які спіткали їх у боротьбі за київський стіл.

Знаменитий рукопис оттонівського кола, розкішно проілюстрований Псалтир Х ст. (Чівідале, Національний археологічний музей, cod. CXXXVI) містить численні латинські вставки і приписи молитовного змісту, а також додаткові п’ять мініатюр, які замовлила, як припускають дослідники, в ХІ ст. власниця манускрипту княгиня Гертруда — дружина київського князя Ізяслава Ярославича.