Засновниця «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Ганна Горобець — про діяльність проєкту і необхідність відтворення рукописів
З 2009 року проєкт «Повертаємо в Україну культурну спадщину» відтворює факсимільні копії рукописів, створених на території Русі-України і таким чином повертає їх на історичну батьківщину.
Зокрема, на початку вересня 2021 року команда презентувала нові факсимільні видання — Молитовник Гертруди XI ст. і Молитовник князя Володимира XIV ст.
У межах роботи над виданням факсимільних копій відбувається комунікація із місцем, де зберігається рукопис, оцифрування рукопису, дослідження тексту науковцями (кодикологами, палеографами, мистецтвознавцями і філологами), художнє відтворення оправи, створення оригінал-макету, редагування та переклад англійською наукових текстів, виготовлення факсимільної копії, презентації в Україні та інших країнах, розповсюдження книг бібліотеками і музеями.
Окрім безпосередньо створення факсимільних видань, велике значення мають наукові дослідження, які проводять українські вчені. Вони доводять, що рукописна спадщина Русі-України належить саме українцям. По-перше, книги створювалися на території сучасної України. По-друге, рукописи мають мовні особливості, притаманні українській мові та діалектам деяких областей.
За 12 років було повернено ще й такі цінні книжні пам'ятки: Луцьке Євангеліє XIV ст., Луцький Псалтир 1384 р., Холмське Євангеліє XIII ст., Лавришівське Євангеліє XIV ст., Віденський Октоїх XIІІ ст. і Реймське Євангеліє.
Проєкт «Повертаємо в Україну культурну спадщину» було започатковано видавництвом «Горобець» на чолі з директоркою Ганною Горобець.
«Кожен середньовічний рукопис, що було створено на теренах України, має свою долю. Але спільним є те, що такі рукописи опинилися далеко від тих центрів, де вони були створені й залишаються маловідомими українським дослідникам, які з об’єктивних та суб’єктивних причин не мали змоги вивчати їх оригінали, тому й досліджували історію української рукописної книги через публікацію фотографій окремих сторінок рукописів, або ж за описами минулого та позаминулого століть. У зв’язку з цим, усвідомлюючи неможливість фізичного повернення оригінальних рукописних пам’яток до України, з надзвичайною актуальністю постало питання щодо пошуку інших шляхів, які б забезпечили можливість широкого доступу до цих видань як для українських науковців, так і для ширшого читацького загалу, тобто, тих, хто цікавиться нашою минувшиною взагалі та історією української рукописної книги зокрема. Власне, відповіддю на це питання і став наш проєкт», - розповідає пані Ганна.
Перед тим, як відтворити рукопис, команда проєкту аналізує його значимість для дослідження українського рукописного спадку, оцінює потенційні можливості доступу до установ країни, в яких зберігається рукопис, і прислухається до порад істориків, філологів, мистецтвознавців, палеографів. Також у нагоді стає книга Якима Запаска «Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга».
На видання однієї факсимільної копії потрібно, у середньому, від 300 тисяч до 1 мільйону гривень. Кошти надаються меценатами, небайдужими людьми, а також, з 2017 року, Українським культурним фондом.
«Вирішення матеріального питання ми знаходили у меценатській допомозі людей, для яких небайдужа доля культури. Найбільшу підтримку ми отримали від агротрейдера «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА» та туристичного оператора «Феєрія». Проте навіть з їхньою допомогою було важко покрити усі необхідні витрати, спрямовані на придбання оцифрованих копій, наукові відрядження для дослідження оригіналів рукописів. Особливо вартісну статтю видатків становило саме відтворення і виготовлення факсимільних копій з ексклюзивних матеріалів, що близькі за структурою до пергаменту, а також презентації вже готового видання у місцях зберігання рукописів.
У фінансовому плані для реалізації проєкту зміни на краще відбулися у 2017 році, коли на підставі відповідного Закону України було створено “Український культурний фонд”. Завдяки грантовим програмам УКФ, масштабні культурні проєкти, такі як “Повертаємо в Україну культурну спадщину”, отримали необхідне фінансування», - ділиться Ганна Горобець.
Кожне відтворення рукопису і повернення його в Україну у вигляді факсимільної копії фіксується низками презентацій у різних установах як України, так і світу. Презентація факсимільних копії рукописів за кордоном, за словами пані Ганни, є надзвичайно важливою:
«У свідомості багатьох людей, особливо за кордоном, ще й досі українська середньовічна культура сприймається саме як російська, тому подібні презентаційні заходи викликають велике зацікавлення, а, нерідко, й здивування, бо руйнується міф про спільне минуле “трьох братніх народів”. Також утверджується безпосередня приналежність писемної спадщини Руси-України до сучасної української держави.
Крім цього, презентації факсимільних копій рукописних пам’яток у місцях їх нинішнього зберігання є важливим елементом культурної дипломатії у межах представлення української культури за кордоном»
Зокрема, книги були презентовані в Італії, Франції, польщі, Австрії, Білорусі. У грудні 2019 року відбулася презентація проєкту у резиденції Вселенського Патріарха Варфоломія на Фанарі. Під час аудієнції Його Всесвятість отримав факсимільні копії українських рукописних книг і після взаємного вручення подарунків делегатам благословив на звершення нових видань у межах проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину».